Гудзиками кожний із нас користується щодня, іноді навіть не помічаючи, яким важливим для нас є цей елемент одягу і не задумуючись, що без нього все б було набагато складніше.Мало хто з нас уявляє собі, що кожного разу торкається не просто металевої, пластмасової чи дерев’яної поверхні, а, можна сказати, самої історії…
Бібліотекар Тетяна Драбинко на бібліокалейдоскопі «Ґудзик завжди в моді» ознайомила читачів-учнів 2-3 класів ГПД (вчитель Ніна Питель) БНВО «ЗОШ №15-ДЮСОК» з історією виникнення ґудзика та походженням цього слова від «ґудзь», тобто вузол.
Адже у давнину люди не знали, що таке ґудзик і навіть вчені точно не можуть сказати кому ж належить честь винаходу. Можливо, їх «подарували» світу римляни або греки, а можливо, ця маленька корисна річ прийшла з Азії. Адже відомо тільки, що перші ґудзики були виготовлені зі слонової кістки.
Де ж використовують ґудзики?
З розповіді бібліотекаря Юлії Сидоренко школярики дізналися про те, що тільки в ХІІІ столітті ґудзики почали використовувати досить широко. «Маленькі помічники» одягу вважалися ознакою багатства та аристократичного походження. А ще ґудзики дуже широко використовуються в техніці хенд- мейд. Історія її появи досить цікава. Вона зародилась у ХVІІ у графстві Саффолк. Тож не можна не згадати популярні зараз квіти йо-йо (стара назва – саффолкські пуфи), де додатково «квітку» з тканини можна було прикрасити ґудзиками.
Під час заходу діти вивчили скоромовку, прослухали казку Марії Солтис-Смирнової «Казка про ґудзик», переглянули мультфільм «Сто ґудзиків» та грали у гру.
Проявивши свої дизайнерські здібності, дітлахи намалювали квіти, серединкою яких стали різної форми ґудзики.